Сьогодні освіта для дітей набуває нових форм, і онлайн школа в Україні — це не просто модний тренд, а цілий світ, де знання приходять до учнів у спокійний і природний спосіб. Ми вирішили поговорити з Денисом Корабльовим, співробітником онлайн школи Planetaclub https://planetaclub.com.ua/online-school/, щоб дізнатися, як цей формат змінює життя учнів і їхніх батьків. Денис поділився думками, які відкривають несподівані сторони дистанційного навчання, про які рідко говорять.
Журналіст:
Доброго дня, Денисе! Дякую, що погодилися поговорити про онлайн школу Planetaclub. Розкажіть, будь ласка, чим для вас є онлайн навчання і що воно означає для дітей сьогодні?
Денис Корабльов:
Доброго дня! Для мене онлайн школа — це не просто уроки через екран. Це місце, де діти вчаться не лише предметів, а й того, як бути собою в новому світі. У Planetaclub ми проводимо синхронне онлайн навчання — уроки в реальному часі. І знаєте, це дозволяє зберегти той живий зв’язок між учителем і учнем, коли педагог бачить, як дитина реагує, ставить запитання чи навіть просто задумалась. Це важливо, бо знання — це не тільки формули чи дати, а й уміння слухати й чути.
Журналіст:
Цікаво, що ви згадали про зв’язок. А як технології впливають на дітей у такому форматі? Чи не заважають вони?
Денис Корабльов:
Технології тут — не перепона, а друг. Уявіть: діти вже звикли до гаджетів, але в онлайн школі для дітей вони вчаться використовувати їх із користю. Наприклад, під час уроків вони не просто клацають кнопки, а вчаться чекати своєї черги в онлайн-дискусії чи писати запитання в чаті. Це маленькі кроки, але вони вчать відповідальності й поваги до інших, навіть через екран. І я бачу, як це їх змінює — вони стають більш відкритими.
Журналіст:
А що з батьками? Яка їхня роль у цьому процесі?
Денис Корабльов:
Батьки — це наші співучасники. У традиційній школі вони часто лише перевіряють оцінки, а в онлайн школі в Україні вони можуть бути ближче до навчання. Не в сенсі контролю, а через цікавість. Буває, мама проходить повз і чує, як учитель пояснює щось про дроби, чи бачить, як дитина готує презентацію. І це не про те, щоб стояти над душею, а про можливість зрозуміти, чим живе їхній учень. Часто батьки самі дивуються, як усе змінилося з часів їхньої школи.
Журналіст:
Ви згадали про зміни. А що саме відрізняє онлайн школу від того, до чого ми звикли?
Денис Корабльов:
Одна з речей, про які мало говорять, — це тиша. У звичайному класі завжди шумно: хтось шепоче, хтось стукає. А в дистанційній школі кожна дитина у своєму просторі. І це не ізоляція, а шанс зосередитися. Діти вчаться слухати себе, свої думки, голос учителя. Я помітив, що ті, хто соромився відповідати в класі, тут пишуть у чаті чи піднімають віртуальну руку. Це тиха впевненість, яка росте з часом.
Журналіст:
Цікава думка про тишу. А що діти отримують від такої школи, крім знань?
Денис Корабльов:
Онлайн школа з аттестатом, як наша, дає не лише документ, а й щось більше. Наприклад, уміння планувати свій день — коли уроки закінчуються, не треба бігти через усе місто на гуртки. Або вміння працювати разом із тими, кого ти бачиш тільки на екрані. У нас бувають однокласники з різних куточків України — хтось із Києва, хтось із маленького села. І це вчить їх бачити світ ширше, відчувати, що всі ми пов’язані.
Журналіст:
Як ви вважаєте, чи впливає онлайн школа на те, як діти спілкуються між собою?
Денис Корабльов:
Так, і це дуже цікаво. У звичайній школі дружба часто зав’язується на перервах чи випадкових зустрічах. А в онлайн школі спілкування йде через проєкти, групові завдання чи навіть чати після уроків. Діти вчаться будувати стосунки без фізичної присутності, і це робить їх більш уважними до слів і жестів на екрані. Я бачив, як учні, які спочатку мовчали, згодом стають душею команди — просто тому, що відчули себе комфортно.
Журналіст:
А як онлайн школа допомагає дітям із різними характерами чи потребами?
Денис Корабльов:
Тут є своя магія. Наприклад, інтроверти, які в класі ховалися за партою, в онлайн форматі розкриваються — їм легше написати думку, ніж сказати вголос перед усіма. А діти, які люблять бути в центрі уваги, вчаться ділитися простором із іншими через екран. У Planetaclub ми стараємося бачити кожного — учитель може підійти до учня індивідуально, навіть якщо це просто повідомлення в чаті. Це дає шанс кожному бути собою.
Журналіст:
Останнє питання: чи є у вас улюблена історія про учня, яка показує силу цього формату?
Денис Корабльов:
Є одна, яка мене завжди гріє. У нас був хлопчик, який боявся відповідати — навіть удома, наодинці з екраном. Але одного разу він написав у чаті свій варіант розв’язку задачі, і вчитель похвалив його перед усіма. З того дня він почав частіше ділитися думками, а потім навіть став допомагати однокласникам. Це дрібниця, але для нього — цілий світ.
Журналіст:
Це звучить як новий погляд на освіту. А як ви, як людина, яка працює в цій сфері, бачите її майбутнє?
Денис Корабльов:
Я думаю, онлайн навчання — це про баланс. Ми не хочемо замінити все старе, а знайти гармонію між технологіями й людяністю. Для мене радість — бачити, як дитина, яка боялася помилитися, раптом починає ставити запитання. Або як батьки пишуть нам, що їхній учень став спокійнішим і впевненішим. Це не гучні перемоги, а маленькі кроки вперед. І я вірю, що в цьому — сила онлайн школи в Україні.
Журналіст:
Дуже тепла розмова вийшла. Дякую, Денисе, за ваші думки й за те, що поділилися таким поглядом!
Денис Корабльов:
Дякую вам! Сподіваюся, це допоможе комусь інакше подивитися на те, що ми робимо.
Заходьте до Інстаграм Planetaclub https://www.instagram.com/planetaclub24/.
